забирати

1. Брати щось у когось, віднімати, позбавляти чогось.

2. Захоплювати силою, окуповувати, займати (територію, населений пункт тощо).

3. Захоплювати, полоніти когось, брати під варту.

4. Відводити, відтягувати когось або щось убік, у інше місце.

5. Викликати чиюсь смерть, ставати причиною загибелі (часто про хворобу, лихо).

6. Захоплювати, цілковито заволодівати чиєюсь увагою, думками, почуттями.

7. Розмовне значення: йти, віддалятися, покидати якесь місце.

Приклади:

Приклад 1:
І хоч моє спілкування з ним видалося нечастим і нетривалим (завжди незручно було забирати час у нього, завантаженого роботою, експлуатованого сонмом дисертантів), давало воно дуже багато. Білецькому, на жаль, часто доводилося займатися чужими, не сумісними з абсолютною величиною його як науковця, справами, борсатися в тенетах заборон і забобонів, коли потрібна була майже еквілібристична спритність, щоб таки сказати щось по суті й не бути тут же звинуваченим у всіляких «ізмах».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Батько з Денисом та з Зiньком уже поснiдали й поїхали на поле — останнi копи забирати. метушилась бiля печi.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”