забурмотіти

[zɑburmotitɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати бурмотіти, говорити невиразно, недоладно, часто вголос, але незрозуміло для оточуючих, виражаючи незадоволення, досаду або роздратування.

  2. Переносно: почати видавати низькі, глухі, нечіткі звуки (про механізми, явища природи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я забурмочу, ти забурмотиш, він забурмотить, ми забурмотимо, ви забурмотите, вони забурмотять

Більше записів