забуркотіти

[zɑburkotitɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати видавати низькі, глухі, урчачі звуки, нагадуючи бурчання.

  2. Розпочати говорити невиразно, недоладно, з невдоволенням, видаючи нечутливі звуки (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я забуркочу, ти забуркотиш, він забуркотить, ми забуркотимо, ви забуркотите, вони забуркотять

Більше записів