забурчати

[zɑburt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати бурчати, видавати низькі глухі звуки, схожі на бурчання (про тварин, природні явища тощо).

  2. Почати говорити недоброзичливо, з незадоволенням, воркотливо; заворчати.

  3. Розм. Почати працювати, видаючи характерний звук (про механізми, пристрої).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я забурчу, ти забурчиш, він забурчить, ми забурчимо, ви забурчите, вони забурчать

Більше записів