забудування

1. Процес дії за значенням дієслова “забудувати” — спорудження будівель на вільній ділянці, території, що раніше не була зайнята спорудами.

2. Результат такої дії — комплекс будівель, споруд, що з’явилися внаслідок освоєння території; забудова.

3. (у переносному значенні) Надмірне заповнення чогось, перевантаження елементами, деталями, що ускладнює сприйняття цілого (наприклад, забудування тексту цитатами, забудування композиції художніми прийомами).

Приклади:

Приклад 1:
Усе це забудування здавалося суцільним, і через те самий собор здавався вищим удвоє, високим, величним і надзвичайно легким на червонястому полі картини, котрим була сливе половина палаючого обрію. А мідно-червоне небо раз у раз миготіло, неначе кліпало велетенське кров’яне око, як тільки займались і спалахували високо вгору сажні деревні й сухі смолкі склади соснових дощок.
— Невідомий автор, “170 Apokalipsichna Kartina V Kiievi Ivan Niechui Lievits Kii”

Приклад 2:
В часі остатнього побуту театру у Львові дирекція протизаконно перемінила жіночу гардеробу на свою канцелярію, а паням визначе- но одну дальшу кімнату в другій часті забудування “Gwiazdy”. З тої причини пані в легких костюмах не раз у тріскучий мороз мусіли ÄÅÙÎ ÏÐÎ ÒÅÏÅвØÍ²É ÑÒÀÍ …350 / Ðîçä³ë 2.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”