забудовник

[zɑbudoʋnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Особа або організація, яка ініціює, фінансує та організовує будівництво об’єктів нерухомості (житлових будинків, комерційних споруд тощо) на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні.

  2. Власник або постійний користувач земельної ділянки, який має право на її забудову згідно з чинним законодавством та містобудівною документацією.

  3. Застаріле значення: той, хто займається забудовою, будівництвом у широкому сенсі; будівничий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. забудовник, р. забудовника, д. забудовникові, з. забудовника, о. забудовником, м. забудовникові, к. забудовнику

Більше записів