забрязкотіти

1. Почати видавати різкі, дзвінкі, металеві звуки від зіткнення твердих предметів, задзвеніти, задзвонити (переважно про метали).

2. Перен. Розпочати говорити швидко, голосно, настирливо, часто з неприємним відтінком; затріщати, затарахкотіти.

Приклади:

Відсутні