забраковування

[zɑbrɑkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “забраковувати”; відхилення чогось як такого, що не відповідає встановленим нормам, стандартам, вимогам якості.

  2. Офіційне визнання чогось непридатним, бракованим, з подальшою його відбракуванням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. забраковування, р. забраковування, д. забраковуванню, з. забраковування, о. забраковуванням, м. забраковуванні, к. забраковування

Більше записів