забобони

Забобони — помилкові, надумані уявлення про дійсність, що виникають через незнання природних законів і суспільних закономірностей, часто пов’язані з вірою в надприродні сили, прикмети, ворожіння та магічні дії.

Забобони — конкретні дії, речі або явища, яким надається містичне, чарівне значення і які сприймаються як прикмети, обереги або засоби впливу на долю (наприклад, посипати сіллю через ліве плече, не свистіти в хаті).

Приклади:

Приклад 1:
Свого часу один молодий український історик, аналізуючи концепції Є. Гуцала в його публіцистичному трактаті «Ментальність орди», слушно підкреслював, що не можна демонізувати «ментальність орди» з позиції, так би мовити, «ментальности ясиру», яка має свої уразливі місця, свої аберації зору, свої міфи й забобони. Взяти хоча б ту, гідну кращого застосування, доскіпливість у визначенні «чистоти крові».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
У своїй хроніці Марцін Муриній (Muryniusz) розповідає й про інші їхні язичницькі свята і забобони, а ми, теж коротеньку хроніку тут зіб- равши, подаємо зацікавленим. Про свята прусів-язичників і про інші їхні забобони Старі пруси-язичники відзначали свято Пашвіта (Paschuita) – бога або швидше диявола, якикй жив, як вони вважали, під кущем бузини, що було у їх великій пошані.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Про свята прусів-язичників і про інші їхні забобони Старі пруси-язичники відзначали свято Пашвіта (Paschuita) – бога або швидше диявола, якикй жив, як вони вважали, під кущем бузини, що було у їх великій пошані. Також шанували парстуки (parstuki) як його янголят.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”