забобонний

1. Який виражає забобони, заснований на них; пов’язаний із забобонами.

2. Який схильний до забобонів, вірить у них; суєтний.

3. Застарілий. Який належить до язичницької, ідолопоклонницької віри; поганський.

Приклади:

Приклад 1:
До того ж, у 763 р. до н. е. відбулося повне сонячне затемнення, яке забобонний люд Ассирії сприйняв як прояв небесного гніву. В країні спалахнули небезпечні бунти, що лихоманили її упродовж п’яти років.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”