заблудлий

1. Який збився з правильного шляху, не знаходить дороги; такий, що заблукав.

2. Переносно: який відхилився від правильних поглядів, моральних норм або суспільно корисного способу життя; що перебуває в омані.

3. У релігійному, зокрема християнському, вживанні: грішний, який відійшов від віри або богоугодного життя.

Приклади:

Приклад 1:
1 заблудлий читець теж творить . Та коли зло тобі являє, а ти іамість того знайшов їй благо, тоді -то ти син Вишнього і оця -то « паска.
— Тютюнник Григорій, “Вир”