Древослів

Словник Української Мови

забійницький

[zɑbijnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. Властивий забійнику (убивці), характерний для нього; такий, що вбиває людей.

  2. Призначений для забою (наприклад, худоби).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. забійницький, р. забійницького, д. забійницькому, з. забійницького, о. забійницьким, м. забійницькім

Більше записів