забідити

[zɑbidɪtɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Завдати комусь біди, призвести до нещастя, лиха; нашкодити, зробити щось зле.

  2. (у значенні безособовому) Стати причиною біди, нещастя; трапитися лихові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. забідити, р. забідитів, д. забідитам, з. забідити, о. забідитами, м. забідитах, к. забідити

Більше записів