1. Відчути бажання, охоту щось зробити або отримати; захотіти.
2. (У переносному значенні) Стати причиною, джерелом чогось; спричинити (зазвичай у стійких виразах, наприклад, “забажалося лиха”).
забажати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він не дуже любив це діло, патаму шо за цілий день йому добряче набридали усі ці стелажі й полиці, вітрини і стойки, на которих лежало все, чого може забажати са мий ізвращонний пожиратєль. Охранніка звали Вася і він дуже обі жався, коли йому казали: «Слиш ти, Вася!».
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Частина мови: дієслово () |