забара

1. (діал.) Повільність, неспішність у діях; зволікання, затримка.

2. (діал.) Вада, перешкода, завада.

3. (діал.) Повільна людина. Застаріла назва того, хто все робить дуже повільно, бариться.

Приклади вживання

Приклад 1:
Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою; тоді ми опинимося в лабетах і наші спільники татари, утративши надію на здобич, кинуться наші краї грабувати і на нас самих зброю повернуть… Уже недарма і на сьогодні не прибув сюди ханський син. Слова Лянцкоронського були надто важливі і зрушили своїм тягарем всіх; але це збурило іще більш непохилу волю магната.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Частина мови: іменник (однина) |