забалотування

[zɑbɑlotuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Процес голосування (балотування) за кандидата на виборну посаду, який призводить до його обрання.

  2. У парламентській практиці: процедура та результат таємного голосування (балотування) з метою відхилення, недопущення обрання або призначення певної кандидатури, що зазвичай досягається шляхом згуртованого голосування проти неї певною групою депутатів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. забалотування, р. забалотування, д. забалотуванню, з. забалотування, о. забалотуванням, м. забалотуванні, к. забалотування

Більше записів