1. Розпочати балакати, заговорити (переважно багато, швидко або про щось конкретне).
2. Розмовляючи, відволікти когось від чогось, захопити розмовою.
забалакати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щоб повернути балачку на мирний тон, він ладен був розсміятися з нечестивої Володимирової профанації церковної мови, аби сумирно забалакати про що-небудь інше. Але ще не встиг Лаговський ані осміхнутися і нічого сказати, як сам Володимир знов забалакав, перебиваючи його: — «Трапезундська вдовичка»… — це ж і справді об’єктик непоганий… і на вас дивиться вона дуже масними очицями… Якби я був на вашому місці, в нас діло давно б уже дійшло до пуття.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |