Сполучник, що вживається для вказівки на початок дії або стану, який триває до моменту мовлення або до певного моменту в минулому; відповідає значенню «починаючи з моменту, коли».
Словник Української
Буква
Сполучник, що вживається для вказівки на початок дії або стану, який триває до моменту мовлення або до певного моменту в минулому; відповідає значенню «починаючи з моменту, коли».