1. У мовознавстві: фонетичне явище, коли звук [і] ([j]) з’являється перед голосним на початку складу, наприклад, у словах “їсти”, “їхати”, що розвинулися з давніших форм “істи”, “іхати”.
2. У лінгвістиці та палеографії: додавання літери “йот” (ї) або відповідного діакритичного знака (крапок, дужки) над голосною для позначення її пом’якшення або поєднання з звуком [j] у писемності, зокрема в кириличних текстах.