йон

1. Електрично заряджена частинка, що утворюється внаслідок втрати або приєднання одного чи кількох електронів атомом або молекулою.

2. У давньогрецькій міфології — син Аполлона та Креуси, епонім іонійців, легендарний прабатько іонійських племен.

Приклади:

Приклад 1:
Як кров,чер­вонів захід йон­ця і заг­ля­дав своїми чер­во­ни­ми очі ма крізь по­биті шиб­ки у Чіпчи­ну ха­ту… Чіпка ка­ча] ся на со­ломі по долівці. І На ту по­ру в ха­ту увійшли то­ва­риші.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
7/I — 43 р. От уже й сорок третій… час цє чевось так, як рєчка, год лє-ціць, як хвіля тая — челавєк гариць, як свєчка: вєцєр дмухнув — йон пагас… Сьогодні перший день Різдва. Допіру (1-ша год.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 3: