1. (застаріле) Брати, хапати, приймати щось або когось.
2. (діалектне) Починати робити щось, братися за якусь справу.
3. (у фразеологізмі “ймити віри”) Повірити, прийняти щось на віру.
ймити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З одного боку, Максим нагадав собі той час первозданної світлості й чистоти, коли «мій малий іван вганяв за тобою, аби тебе ймити; як шукав твого гнізда по межах та грав на сопівці, то ти тогди, пташко, розумно робила, що-с співала, так треба було робити». Тоді «твій спів і іванова сопівка ішли низом, а поверх вас сонце, і всі ви сипали Божий глас і надо мнов, і над блискучими плугами, і над всім миром веселим.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |