1. Призначений для їзди, пересування верхи або на транспортному засобі.
2. Який стосується їзди, пересування, пов’язаний з ними.
3. У складі власних назв: такий, що вказує на призначення для руху транспорту (наприклад, їздова кобила, їздовий пес).
їздовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Їздовий гнав коней вчвал, ніби зумисне, щоб не дати змоги Андрієві роздивитися на своє рідне місто, в якому так довго не був, або щоб не дати нікому з городян роздивитися, кого ж це вони так рано і так шпарко везуть, ніби вкрали та й мчать отак. Та на них нікому було роздивлятися — ніде жодної живої душі.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикметник () |