їдок

1. Той, хто їсть, споживає їжу; людина або тварина, що харчується.

2. Людина, яка харчується деінде (найманим харчем, у їдальні тощо); клієнт харчового закладу.

3. Розм. Людина, яка відрізняється певною здатністю або манерою вживати їжу (зазвичай у стійких словосполученнях, наприклад, “поганий їдок”, “вибагливий їдок”).

4. Заст. Той, хто живе за чийсь рахунок, на чиємусь утриманні; нахлібник.

Приклади вживання

Приклад 1:
Окрушки — об’їдок хліба, шматочок. Опал — паливо; опалення.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |