їда

1. (заст., діал.) Їжа, харчі, продукти харчування.

2. (заст., діал.) Процес прийому їжі, трапеза.

Приклади:

Приклад 1:
Ска­за­но: «Хліб та во­да – то ко­зацька їда». – Ій-бо­гу, так во­но й є!- кри­чать міща­не й му­жи­ки.- За­по­ро­жець ра­ди нас уся­ку нуж­ду з Січі прий­має, білої со­роч­ки зро­ду не ба­чить: як же нам не лю­би­ти, братці, доб­рих мо­лодців?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
Не йде на ум нi їда, нi во­да, що пе­ред очи­ма бi­да! Вiн би що-не­будь i при­ду­мав… гм!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
172 I I F A D C Циркуляція вектора B  вздовж ко н- туру у вигляді прямокутника ACDF, в яко- му сторона СD дуже віддалена від солен о- їда і який охоплює всі N витків соленоїда, дорівнює NIcosBdl 0 ACDFA µα =∫ . Інтеграл вздовж контуру ACDA мо- жна подати у вигляді чотирьох інтегралів: ++= ∫∫∫ FADFL cosBdlcosBdlcosBdl ααα ∫∫ ++ CDAC cosBdlcosBdl αα .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”