Значення
- (Лінгвістика) –
Вигук, що виражає здивування, захоплення або підкреслення інтенсивності дії, стану (вживається переважно у фольклорних текстах та художній мові для надання емоційного забарвлення).
- (Лінгвістика) –
У складі вигуку “ей-ей-ей” або при повторенні — вигук, що виражає докір, осуди, жаль або попередження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єй-єй, р. єй-єя, д. єй-єєві, з. єй-єя, о. єй-єєм, м. єй-єєві, к. єй-єю