єй-єй

[jɛj-jɛj] Іменник

Буква:Є

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Вигук, що виражає здивування, захоплення або підкреслення інтенсивності дії, стану (вживається переважно у фольклорних текстах та художній мові для надання емоційного забарвлення).

  2. (Лінгвістика) –

    У складі вигуку “ей-ей-ей” або при повторенні — вигук, що виражає докір, осуди, жаль або попередження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. єй-єй, р. єй-єя, д. єй-єєві, з. єй-єя, о. єй-єєм, м. єй-єєві, к. єй-єю

Більше записів