єврей

1. Представник єврейського народу, що сформувався на Близькому Сході та історично пов’язаний з землею Ізраїлю; особа єврейської національності.

2. Послідовник юдаїзму — релігії, що виникла серед давніх євреїв і заснована на вченні Тори.

3. (у розмовному вживанні) Скупа, корислива людина (може вживатися як образливе, стереотипне визначення).

Приклади:

Приклад 1:
Її перший чоловік був француз, точніше марсельський єврей, дитя сефардійсь- кого племені, одноліток і студент, гнучкий і худезний; вони відвідували ті самі лекції й кольоквіюми і захоплювалися такими незбагненними дисциплінами, як порівняльна соціопатологія, герменевтика семіології чи історія теорії лінґвотерапії. У двадцятилітньому віці Ада втекла від нього до Риму, де невдовзі її пошлюбив сімдесятип’ятилітній професор мнемотехніки, один із стовпів блюзнірського товариства «До Вищої Сяйливості», блискучий коханець і вигадник, володар кількох невичерпних маєтків у Калябрії.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
То був унікальний старий — за деякими підозрами, польський єврей, — він мав цілу колекцію різних атрибутів своєї професії, особливо цінним експонатом були здорові ангельські крила, виготовлені з воску й гусячого пір’я. Через ті крила і трапилася зі старим одного разу пригода під загальною назвою «Sztuka latania».
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Приклад 3:
Вiвдя — українка, Макс — єврей. Макс казав: — Уй, яке гарне небо!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”