Чоловіче особове ім’я грецького походження (від грец. Εὐγένιος), що означає «благородний», «добронароджений»; український відповідник церковнослов’янського імені Євгеній.
євген
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Ще довго після від’їзду тих хлопців Львів не міг заспокоїтись, а їхні вірші пішки ходили по вулицях Львова і перелітали з уст в уста… У 60-ті роки особливу роль у моєму становленні як істоти мислячої відігравав Євген Сверстюк. Довгі бесіди з ним, обговорення його статей і виступів (іноді я передруковувала їх на машинці з голосу автора), просто присутність разом з ним на тому бенкеті розкутої думки, на який незмінно перетворювалася кожна звичайна «гостьова» зустріч із нашими друзями-однодумцями, багато важили в моєму житті.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Євген Плужник Найкращі твори Недуга, Ніч… а човен — як срібний птах…, Вчись у природи творчого спокою…, Для вас, історики майбутні… та інші XV Ті самі кімнати і в кімнатах все, як раніше, отже, й здається: повернеться незабаром Наталка — в справі якійсь забарилась, а може, до подруги завітала… Працюючи вечорами, прислухався инколи Іван Семенович, чи не дзвонить, хоч і знав, що даремно, — не з таких… Як відходила, сказала спокійно: — От ми й розлучаємося, Іване… Чекав цього, знав, що буде, а все ж вразився — так несподівано. Думав, ще довго й багато говоритимуть, обміркують докладно все, розважать, а вона просто як — зібрала клуночок невеличкий, та й край!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Касьяненко Євген — журналіст. Із 1925 p. — редактор газети «Вісті».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”