Значення
- (Релігія) –
(із церковнослов’янської) Власна чоловіча назва, рідкісне християнське ім’я.
- (Історія) –
(історичне) У народному вжитку: простакуватий, недосвідчений або легковажний чоловік; часто вживається в конструкціях на кшталт “ермил-не-в-силу” або “ермил-голоп’ят”.
- (Релігія) –
(діалектне, західні регіони) Назва свята на честь святих Єрма та Єрміла (пам’ять 13 січня за старим стилем), відомого в народі як “Єрмил” або “Маланка”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єрмил, р. єрмила, д. єрмилові, з. єрмила, о. єрмилом, м. єрмилі, к. єрмиле