1. (із церковнослов’янської) Власна чоловіча назва, рідкісне християнське ім’я.
2. (історичне) У народному вжитку: простакуватий, недосвідчений або легковажний чоловік; часто вживається в конструкціях на кшталт “ермил-не-в-силу” або “ермил-голоп’ят”.
3. (діалектне, західні регіони) Назва свята на честь святих Єрма та Єрміла (пам’ять 13 січня за старим стилем), відомого в народі як “Єрмил” або “Маланка”.