1. У давньогрецькій міфології — одна з Гор, богинь природних явищ та частин доби, яка уособлювала мир, спокій та тишу; також ім’я однієї з німф.
2. У переносному значенні (книжн., заст.) — спокій, мир, тиша, благодать.
єрена
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |