єпанча

1. Старовинний верхній одяг у вигляді довгого, широкого плаща без рукавів, часто з відкладним коміром, який носили поверх іншого вбрання; традиційний елемент українського, а також загальнослов’янського та східного історичного костюма.

2. У сучасному вжитку — рідкісна назва для накидки, плаща вільного крою, що нагадує за формою історичну єпанчу.

Приклади:

Відсутні