єгова

1. У юдаїзмі та християнстві — особове ім’я Бога, Творця, що вживається в Біблії; транслітерація біблійного тетраграматона YHWH (Ягве).

2. У релігійній практиці організації Свідків Єгови — власна назва, що позначає єдиного всемогутнього Бога, якому вони поклоняються.

Приклади:

Приклад 1:
Бо в те серце Єгова вложив, Наче квас в прісне тісто, Творчі сили, — ті гнатимуть вас, У призначене місто. Вчора ви уважали спокій Найблаженнішим станом; Та чи радився ум ваш при тім З вашим богом і паном?
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Чи й ти Здобуваєш дар мови Лиш у пристрасті нашій, у снах, У розбурханій крови?» Та Єгова мовчав, лише чуть Лиховіснії звуки: То квиління гієни в яру, То знов шелест гадюки. XV Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло, І промінням, мов стрілами, тьму Прошибало й кололо.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 3:
Чи ж довіку не вирваться вже Люду мому з неволі?» І упав він лицем до землі: «Одурив нас Єгова!» І почувся тут демонський сміх, Як луна його слова. XIX Гуркнув грім.
— Франко Іван, “Мойсей”