єдиниця

[jɛdɪnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Є

Значення

  1. (Філософія) –

    Окрема, цілісна сутність, предмет або явище, що розглядається як самостійна цілісність у межах певної множини або системи.

  2. (Фізика) –

    Основна міра для вимірювання певної фізичної величини, стандарт, прийнятий для кількісного вираження однорідних з нею величин (наприклад, одиниця довжини, одиниця маси).

  3. (Математика) –

    Найменше ціле число в натуральному ряді (1), цифра, що його позначає.

  4. (Військова справа) –

    Військове формування, організаційно-штатна одиниця в складі збройних сил (рота, батарея, ескадрилья тощо).

  5. (Математика) –

    У математиці — елемент множини, що має властивість залишати інші елементи незмінними при певній операції (наприклад, одиниця множення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. єдиниця, р. єдиниці, д. єдиниці, з. єдиницю, о. єдиницею, м. єдиниці, к. єдинице

Більше записів