Древослів

Словник Української Мови

єдинонеділимий

[jɛdɪnonɛdilɪmɪj] Прикметник

Буква:Є

Значення

  1. (Релігія) –

    (про Бога) Такий, що існує в єдиному, неділеному на частини бутті; непоєднаний з іншими істотами або речами.

  2. (Філософія) –

    (перен., книжн.) Абсолютно цілісний, нездільний, що становить повну єдність і не піддається поділу або розчленуванню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. єдинонеділимий, р. єдинонеділимого, д. єдинонеділимому, з. єдинонеділимого, о. єдинонеділимим, м. єдинонеділимім

Більше записів