Особа, яка має єдину, одноосібну верховну владу або керівництво в якійсь організації, установі, військовому підрозділі тощо; одноосібний керівник.
єдиноначальник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови