Древослів

Словник Української Мови

єдиноборець

[jɛdɪnoborɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Є

Значення

  1. (Спорт) –

    Учасник єдиноборства; той, хто займається бойовими видами спорту, що передбачають безпосередню боротьбу з суперником (бокс, боротьба, дзюдо тощо).

  2. (Історія) –

    Заст. Воїн, боєць; той, хто веде боротьбу, змагається з кимось у чомусь (перев. у високому, ідейному сенсі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. єдиноборець, р. єдиноборця, д. єдиноборцеві, з. єдиноборця, о. єдиноборцем, м. єдиноборцеві, к. єдиноборцю

Більше записів