язюк

1. (діал.) Те саме, що ящур — вірусна хвороба парнокопитних тварин, що характеризується лихоманкою та виразковим ураженням слизових оболонок ротової порожнини, шкіри вінця копита і вимен.

2. (перен., розм.) Про людину, яка має звичку докучати, причеплятися до когось, завдавати неприємностей; набридлива, уїдлива людина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |