яйкання

[jɑjkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Я

Значення

  1. Діалектна назва обрядового гукання, поклику або закликування під час весняних свят, зокрема на Великодень, коли молодь обходила двори з вітаннями та піснями.

  2. У лінгвістиці — явище неправильного вживання голосного звука [я] замість [е] після м’яких приголосних перед наступним твердим (наприклад, “в язиці” замість “в езиці”), що вважається помилковим або діалектним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. яйкання, р. яйкань, д. яйканням, з. яйкання, о. яйканнями, м. яйканнях, к. яйкання

Більше записів