1. Такий, що легко помітити, сприйняти органами чуття або розумом; очевидний, видимий, відкритий.
2. Неприхований, безсумнівний, безперечний; справжній, очевидний.
3. (У поєднанні з від’ємним “не”) Прихований, таємний, неочевидний.
явний
Буква
Приклади вживання
Як на мене, тут давався взнаки ще й явний елемент високої платонічної закоханости не тільки в поезію, а й у людину: кожен його приїзд, кожен знак уваги — як світло у вікні. У щоденнику з його подекуди збереженою юнацько-сентиментальною, «альбомною» фразеологією («обожнюю», «в душі ношу») це дуже відчутно, хай і поміж рядками… Перегодом, згадуючи свої почуття під час перших відвідин Тичиною Вінниці, називає їх «симфонією». — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: прикментик () |