1. (діал.) Швидко йти, бігти; поспішати, квапитися.
2. (діал., рідк.) Їхати верхи на коні; скакати.
явкати
Буква
Приклади вживання
Кіт Жанни, наляканий стріляниною й обвалом брустверу, став голосно м’явкати й бігати по шанцях, не знаходячи собі місця. Хтось ударив його ногою, і він сховався в одній з землянок, забившись десь у куток. — Антонич Богдан-Ігор, “Зелена Євангелія”
Частина мови: дієслово () |