яв

1. (у фольклорі та діалектах) привид, мара, примара; істота з потойбічного світу, що з’являється людям.

2. (рідко) ява, явне, реальне існування; те, що існує об’єктивно (протилежність до “сну” або “мрії”).

3. (у давній мовознавчій термінології) назва літери “Ѣ” (ять) в українській кириличній абетці до реформи правопису 1918–1921 років.