1. Назва літери Ѣ, ѣ (ять) в кириличній абетці, яка використовувалася в українській писемності до орфографічної реформи 1928–1929 років та позначала звук [і] або [ji].
2. У переносному значенні — символ застарілості, архаїчності, консерватизму (зазвичай у виразах: «писати з ятем», «знати, де стоїть ять»).