Словник Української Мови
Буква
1. З’ясовувати, зрозуміти, дізнаватися про щось, виявляти справжній стан речей, причини чогось.
2. Розбиратися, пояснювати щось незрозуміле або складне; давати тлумачення.
3. (У філософії, перев. у словосполученні “ясувати сутність”) Проникати у глибинну природу, основу явища або поняття; усвідомлювати його найважливіші, істотні характеристики.
З’ясувати особу згаданого аптекаря, як і те, чи такий суб’єкт узагалі існує, поки що не вдалося. — Андрухович Юрій, “Перверзія”
Родовід Нефертіті з’ясувати не вдалося. Деякі дослідники вважають її мітаннійською принцесою, інші — донькою Аменхотепа III від однієї з його 317-ти штатних жінок, тобто зведеною сестрою Аменхотепа — Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”