Значення
-
Процес встановлення істини, з’ясування справжнього стану речей, обставин чогось; вияснення.
-
(У філософії, особливо в контексті української релігійної філософії) Пізнання, осягнення глибинної сутності буття, істини через внутрішнє духовне прозріння та інтуїцію; концепція, розвинена Григорієм Сковородою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ясування, р. ясування, д. ясуванню, з. ясування, о. ясуванням, м. ясуванні, к. ясування