яструбець

[jɑstrubɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Я

Значення

  1. (В ботаніці)рослинний рід (Hieracium) родини айстрових, що включає багатолітні трав’янисті рослини, часто з жовтими квітками, поширені в помірних зонах; також загальна назва рослин цього роду.

  2. Нечуйвітер (Hieracium) – наукова назва роду — Яструбинка (від лат. hierax — яструб). Це багаторічні трав’янисті рослини родини айстрових із жовтими квітками, схожими на кульбабу. У народній медицині використовують яструбинку волосисту як сечогінний та кровоспинний засіб.

  3. (в зоології)Це зменшувально-пестлива форма назви яструба. В українській фауні найчастіше зустрічаються три види:

  4. Яструб малий(перепелятник).
  5. Яструб коротконогий(тювик) — рідкісний перелітний вид.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. яструбець, р. яструбця, д. яструбцеві, з. яструбця, о. яструбцем, м. яструбцеві, к. яструбцю

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘яструбець’ походить від ‘яструб’ — назви хижого птаха. Назва рослини (орлики звичайні, Aquilegia vulgaris) зумовлена зовнішньою подібністю її квітів до голови яструба. Етимологічно ‘яструб’ пов’язують з індоєвропейськими формами, що означають ‘той, що поїдає’, та з другим компонентом зі значенням ‘куріпка, рябчик’. Також припускають спорідненість із грецьким ‘оіотрос’ (ґедзь, жало).
Споріднені слова:орел, сокіл, шуліка

Більше записів