Древослів

Словник Української Мови

яснуватий

Буква

Яснуватий (від “ясний”) — такий, що має деякі ознаки ясності, частково ясний; не зовсім прозорий, злегка затьмарений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів