ясновидіння

Здатність бачити або передбачати події, явища чи обставини, недоступні звичайному сприйняттю, за допомогою надприродних, парапсихологічних здібностей; позачуттєве сприйняття.

Рідко вживається у прямому значенні: здатність бачити ясно, добре, на великій відстані (застаріле).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |