Словник Української Мови
Буква
1. Світлого зеленого кольору, що нагадує колір молодої трави або листя.
2. Уживається як складова частина складних термінів (переважно у ботаніці, зоології) для позначення об’єктів, що мають світло-зелене забарвлення (наприклад, ясно-зелений водорості, ясно-зелений жук).
Так, [Cr(H2O)6]Cl3 фіолетовий; [Cr(H2O)5Cl]Cl2 • H2O ясно-зелений; [Cr(H2O)4Cl2]Cl • 2H2O темно-зелений. Іонізаційними ізомерами називаються речовини, що мають однаковий склад, але дисоціюючі у водному розчині на різні йони. — Невідомий автор, “Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”