Словник Української Мови
Буква
1. Скорочена форма (зменшувально-пестлива форма) від чоловічого імені Яків, що вживається в українській мові, зокрема в усному мовленні та літературі.
2. (У переносному значенні, розмовне) Уживається як звертання або характеристика простодушної, наївної, трохи дивакуватої людини (за асоціацією з літературним персонажем).
(«Київ») У своєму дослідженні «Система києворуських образів у поезії Михайла Драй-Хмари» літературознавець Аліна Ясько подала тонке, далеке від наукоподібності тлумачення цього віршу. Людина сьогодення — Драй-Хмара перебуває, так би мовити, між минулим і майбутнім: розмірковує над колишньою величчю давньої держави й водночас чекає на зміни від майбутнього. — Михайло Драй-Хмара, “Kolomiiets Rostislav Kolomiiets”