Значення
-
(істор.) Придворний чин у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, а згодом у Гетьманщині, який відповідав за королівські (гетьманські) стайні, конюшні та фураж.
-
(істор.) Посадовець, який очолював Яселничий суд — один з урядових судів у Великому князівстві Литовському, що розглядав справи про крадіжку худоби та коней.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ясельничий, р. ясельничого, д. ясельничому, з. ясельничого, о. ясельничим, м. ясельничім, к. ясельничий