ясельничий

1. (істор.) Придворний чин у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, а згодом у Гетьманщині, який відповідав за королівські (гетьманські) стайні, конюшні та фураж.

2. (істор.) Посадовець, який очолював Яселничий суд — один з урядових судів у Великому князівстві Литовському, що розглядав справи про крадіжку худоби та коней.